- Артеме, розкажіть, будь ласка, про Capital Times і на чому фокусуєтесь саме ви.
Capital Times – це інвестиційна компанія, яка займається консультуванням щодо купівлі, продажу, злиття та поглинання бізнесу. Від початку воєнного стану компанія зазнала трансформації, як і будь-який бізнес. Коли я повернувся у бренд через пів року після початку повномасштабної війни, то переорієнтував аналітичні можливості компанії на закордонних замовників. Це в основному інвестиційні банки, ми закриваємо для них аналітичну потребу.
Також зараз ми отримуємо запити від українських компаній, які виходять за кордон. Їм треба розуміти, які конкуренти є на ринках, перевірити їх фінансові моделі, тобто це про розвиток свого бізнесу. Вони хочуть знати, яка ймовірність успіху за кордоном.
Найбільше експертизи у мене – в управлінні інвестиціями компаній та їх власників. Враховуючи ті обмеження на виведення капіталу, які діють в Україні на час воєнного стану, я сфокусував цей напрям більше на сімейні бізнеси, які залишаються в країні та зацікавлені далі розвиватися тут. Ми надаємо їм таку комплексну послугу, як структурування активів, підвищення фінансової грамотності власників. У нас зараз цієї культури немає, тому одна з місій нашої компанії – розкрити культуру сімейних офісів, показати як це працює. Такі компанії, як Louis Vuitton, Mars, Ikea, Amazon, Microsoft, Walmart – вони всі стали фундаментом створення сімейних офісів для їх засновників.
- Нещодавно на конференції ви сказали, що ера дешевих грошей закінчилася. Що це означає та для кого це буде найбільш відчутно?
Ця фраза не тільки про інвестиції, а більше про фінансування або фондування і загалом про фінансовий ресурс як такий. Більше 10 років після кризи 2008 року світ жив в епоху низьких відсоткових ставок. По таким валютам, як євро і франк номінальна ставка була взагалі від’ємною. Для звичайного громадянина це виглядає так: ви приходите в банк, хочете покласти гроші на депозит, а вам кажуть, що через рік ви будете мати на 0,5% менше грошей. Цікаво, що європейці звикли до такого. Для держави це була можливість залучати фінансування майже безкоштовно. Це була гарна епоха, за якої фондові індекси, статки заможних людей та доходи корпорацій зростали дуже швидко.
Все змінилося після COVID. Під час пандемії США та європейські країни запустили друкування грошей. Політики не розуміли, що відбувається і як їм рятувати економіку, а по суті – свої крісла. Гроші роздавали компаніям, безробітним, працівникам – всім. Це призвело до буму споживання і зростання цін. Зростання цін було викликане ще й обмеженнями логістичних поставок під час COVID, тож ми отримали інфляцію навіть у розвинутих країнах на рівні більше 10%, чого не було з 70-х років минулого століття.
Центральні банки у боротьбі з інфляцією підвищують вартість грошей, тим самим “охолоджуючи” економіку. Їх методи через підняття ставок дійсно знизили інфляцію, зараз вона в США складає трохи вище 3%, в Європі приблизно так само. В Україні, хоч і відбуваються інші процеси, інфляція також впала.
При цьому ставки в доларах, які були на рівні 0,25% станом на початок 2022 року – за цією ставкою США могли залучити фінансування і, як правило, покрити старі борги – зросли до 5,5%. Різниця суттєва. Для тих, хто, наприклад, брав іпотеку на 30 років за умовною ставкою 1%, це означає, що банки будуть переглядати умови договорів, і щорічні платежі зростуть в 5 разів. Судячи з усього, відсоткові ставки навіть якщо і зменшаться незначно у найближчі два роки, то все одно вже ніколи не будуть на рівні 0,25. Ні економіка, ні грошово-кредитна політика держав не вказують на те, що ми побачимо низькі ставки в таких валютах, як долар, євро, франк, фунт і так далі. Світ перейшов на рівень 4-5%.
Це впливає на бізнеси, яким потрібно перекредитовуватися або залучати нове фінансування для своїх проектів. Вони мають з точки зору рентабельності свого бізнесу бути ще кращими, ніж тоді, коли гроші були дешевими. Це також впливає на держави, наприклад, ті ж США перекредитовуються під більшу ставку, і в них уже є рекордна в номінальних величинах сума виплат по боргу – майже 1 трильйон доларів. Це дуже багато, навіть для такої економічно розвиненої та великої держави. До речі, деякі фінансисти кажуть, що відсоткові ставки будуть знижуватися, тому що урядам, які по суті дозволили їм так зрости, зараз не вигідні такі ставки.
Також це не вигідно громадянам, особливо тим, які вже мають довгострокові кредити і за якими переглядається ставка. Це вже впливає, достатньо глянути статистику падіння цін на нерухомість у скандинавських країнах, де більше 70% – це іпотека. Там люди звикли купувати житло у кредит, але зараз попит на нерухомість впав.
В Америці також унікальна ситуація. Зараз вартість іпотеки дорожча, ніж вартість оренди квартири. Тобто купувати не вигідно. Це достатньо рідкісне явище і не є правильною ситуацією. Людям немає сенсу купувати нерухомість, а вона будується.
З точки зору інвестування теж помітний вплив. Є поняття безризикової ставки, тобто показник, вище якого ти повинен заробляти, приймаючи на себе певні ризики. Зараз 5% – це безризикова ставка. Розглядати проекти, де людина несе вагомий ризик, а дохідність складе 5% – взагалі немає сенсу, тому що можна купити американські облігації під 5% річних, або облігації Apple під 5,5% і не ризикувати. В іншому випадку, інвестиція має приносити 7-10%. Інвестори це розуміють та переглядають стратегії, це все впливає на їхні рішення, на ті очікування, які вони ставлять перед консультантами і перед власними портфелями.
- Де зосереджені основні інвестиції у 2023 році – країни, регіони, галузі? Як це зміниться у 2024 році?
Якщо ми кажемо про глобальний ринок, то 2023 рік став роком “blue chips”. Це так звані сині фішки – всім зрозумілі активи, які мають високі рейтинги та високу довіру інвесторів. Це акції Apple, Amazon, Meta, Netflix, Microsoft, Google, Tesla. Ці компанії на фондовому ринку дали найбільше зростання.
Друге – це золото. Для золота це був найкращий рік за довгий період. Доля золота в портфелях інвесторів зазвичай 5%, але цього року – 10-15%. Золото ніколи не є основою, але це цінний актив, який виріс цього року на 25%.
Наступне – криптовалюти біткоїн і ефір. Це сині фішки крипти, вони зростають. Це ті активи, про що люди знають і розуміють. Тисячі альткоїнів не показують такого зростання.
Що буде наступного року? Багато капіталу буде перетікати в міжнародні облігації. Повторюсь, що зростання ставок означає, що облігації у всьому світі будуть давати дохідність 6-8%, що для середньостатистичного інвестора, який не хоче сильно ризикувати, абсолютно нормально. Тому це буде основою багатьох портфелів. Щодо ринку акцій, то в мене немає впевненості, що це буде зростаючий сегмент. Тому що, наприклад, Німеччина вже в рецесії, інші країни Європи також увійдуть в рецесію, за різними прогнозами. США навряд чи будуть в рецесії у рік виборів, але передвиборчі баталії, затягування з рішенням по бюджету – все це не гратиме на користь американським компаніям і економіці країни. Тому я не маю впевненості в зростанні фондових індексів і радив би бути збалансованими наступного року. Тобто зафіксуватися в облігаціях (7-8%) і половина – на активне управління.
Я думаю, що наступний рік може стати цікавим для японської єни. Банк Японії може вперше підвищити облікову ставку за дуже довгий період, і цей фактор може піти на користь валюті. Єна була слабкою до долара протягом багатьох років, а у 2024-му вона може показати непогане зростання.
Подивимось, що буде на крипторинку наступного року. Дуже цікава динаміка. Такі відомі імена, як JPMorgan, Blackrock та інші роблять крипту максимально доступною навіть для тих, хто не є криптоінвестором. Вони створюють фонди і переводять цифрові активи в форму цінних паперів. А з іншого боку ми бачимо, що американці посилюють регулювання, чого лише варта вся ця ситуація з Binance та декількома іншими біржами. Можливо ми побачимо невдовзі, що на ринку залишиться лише максимально зарегульована криптоінфраструктура, а це обмежить багато процесів. Як результат, ми перейдемо до прозорої інфраструктури, яка не буде вже децентралізованою, але вона буде більш зрозумілою і для банків, і для регуляторів. Що сприятиме зростанню криптовалют.
- Які тренди в економіці найбільше впливатимуть на банки та їх корпоративних клієнтів у 2024 році?
Якщо говорити про глобальну економіку, то є певні очікування сповільнення або навіть рецесії в США. Точно буде штормити Європу. На жаль, не бачу факторів, чому мало б штормити Росію – їх просто нема. Росіяни навчилися продавати нафту в обхід санкцій, заморожені активи також на них не вплинули. Рівень життя всередині не покращився, звісно, але з точки зору економіки вони не занепадуть наступного року.
Побачимо, як буде себе поводити Китай. Рейтингові агентства знизили прогнози по Китаю, у них тепер негативний рейтинг. Це значить, що ті структурні проблеми, які там були і є – на ринку нерухомості, на ринку прямих інвестицій, які впали до найнижчого рівня за останні 30 років – залишаються актуальними.
Ну і не забуваємо, що наступний рік – рік виборів у багатьох країнах. А це значить, що нас очікують дуже політичні і лобістські заяви та можливо навіть рішення. Будь-які вибори – це завжди нестабільність.
Друга частина інтерв’ю, присвячена поточній ситуації та перспективам в Україні, невдовзі буде доступна на FinTech Insider.
Джерело – Fintech Insider.
