Більше третини угод за 2022 рік (а саме 36%) були закриті до 24 лютого. Це обумовлено тим, що 2021 рік був одним із рекордних за кількістю та вартістю угод із поглинання, і хоч активність під кінець 2021 року знизилась, певна кількість угод була закрита вже у 2022 році через особливості M&A-процесу (в середньому, здійснення угоди займає понад шість місяців).
Натомість низка угод, що почали готуватися наприкінці 2021 року, були скасовані чи призупинені через повномасштабну війну. Зокрема, у листопаді 2021 року польський акціонер Getin Holding підписав угоду з ПУМБ про продаж львівського АТ «Ідея Банк», але у зв’язку з геополітичною ситуацією в Україні план продажу банку був скасований, активи та зобов’язання українських компаній більше не вважаються призначеними для продажу.
Попри падіння український IT-ринок продовжував демонструвати активність протягом 2022 року
Ринок майже зупинився, лише сектор TMT (телекомунікації, медіа, технології), зокрема IT, продовжував жити. ТМТ залишається найбільш активним на ринку M&A України за результатами 2022 року, навіть попри падіння на 27%. 6 із 10 угод відбулись за участю венчурного капіталу.
Довідка Mind: наприкінці минулого року український венчурний фонд Hypra, орієнтований на Web3, викупив 25% акцій компанії з блокчейн-розробок Boosty Labs. Крім того, стало відомо, що Британська технологічна компанія Adaptavist купує харківську ІТ-компанію Rozdoum.
Характерною особливістю у 2022 році була вища, ніж у попередніх роках, кількість виходів інвесторів з українських компаній у цьому секторі. Проте, в обставинах повномасштабної війни, це єдиний сектор, який показав приріст виторгу та вкладу у ВВП країни. За даними IT Ukraine Association, у 2022 році IT-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $7,34 млрд, про що свідчать дані НБУ. Обсяг експорту збільшився на $400 млн (+5,8%) порівняно з довоєнним 2021 роком.
Загалом попит на українські ІТ-компанії буде збережений, покупці будуть дивитися, як і раніше, на такі показники:
- обсяг бізнесу;
- EBITDA;
- портфель клієнтів та його диверсифікація;
- географія клієнтів;
- технологічний стек;
- ключова команда;
- процеси, звітність.
Але додалися й нові показники, наприклад, перебування власників та ключового персоналу (не менше ніж 20%) за кордоном. Звичайно, іноземні інвестори дивляться і на ризики: ризики команди й географічне розташування офісу в Україні.
Багато українських компаній релокували офіси, більшість із них – у сусідню Польщу. Сьогодні все більше компаній шукають диверсифікацію і відкривають офіси не тільки в Європі, але й у Латинській Америці й навіть Індії. Наприклад, ІТ-компанія Intellias, яка закрила угоду на суму $20 млн щодо купівлі Digitally Inspired, швидкозростаючої IT-компанії, яка базується у Великій Британії та фокусується на галузях роздрібної торгівлі та електронної комерції. Так, компанія повідомила про відкриття нового центру розробки в індійському місті Пуні та планує найняти там близько сотні ІТ-фахівців. Крім того, ця ж Intellias вже цього року анонсувала плани щодо виходу на ринок Колумбії.
Довідка Mind: Крім того, і українські компанії також взяли участь у купівлі перспективних активів. Так, наприклад, в травні 2022 року геймдев-компанія Room 8 Group оголосила про купівлю бразильської креативної студії PUGA studios для активної експансії на світових ринках.
Знакових інвестицій на сотні мільйонів у 2022 році не було. Найцікавішою, на наш погляд, і однією з найбільших, ми би назвали інвестицію раунду C в український EdTech-стартап Preply від Owl Ventures, Diligent Capital Partners, Hoxton Ventures, Educapital, Evli Growth Partners, Swisscom Ventures та Orbit Capital. Приблизна оцінка компанії після інвестиції становить близько $400 млн, а загальна сума інвестицій у компанію перевищує $100 млн. У загальних цифрах кількість угод в українському ТМТ-секторі склала понад 50% (56 угод зі 106).
Яка ситуація з іншими ринками?
Як вже зазначалось, всього протягом 2022 року було здійснено лише 106 угод, що на 48% менше, ніж у 2021 році. Це є найнижчим показником із 2018 року. Загальна вартість угод склала $300+ млн, що складає лише 12% від вартості закритих угод у попередньому році. Варто зазначити, що ця цифра відображає лише угоди із розкритою вартістю, проте вона, у кращому випадку, подвоїться після врахування оціночної вартості нерозкритих угод.
Кількість угод у сфері енергетики та природних ресурсів впала за рік більш ніж втричі. Варто також зазначити, що більше половини угод в секторі за рік були здійснені до 24 лютого. Кількість угод у сегменті відновлюваної енергетики не зазнала стрімкого падіння – три угоди проти п’яти в 2021 році, хоч їх загальна вартість і не була значною.
Попит на енергетичні активи збережеться і у 2023 році. Так, наразі маємо запити від компаній, які займаються відновлювальною енергетикою – вони активно дивляться на активи за кордоном.
На жаль, зараз в Україні немає проєктів energy storage, але за цим майбутнє і цьому напрямку буде приділено багато уваги протягом наступних 3–5 років.
На відміну від попередніх років, великих знакових угод у секторі важкої промисловості не відбулось: їхня сумарна вартість не перевищила $50 млн. Традиційно покупцями тут були вітчизняні компанії із цього сектору.
Цього року можлива незначна кількість угод із купівлі своїх менших конкурентів компаніями із секторів сільського господарства та логістики. Найбільший попит матимуть компанії із Західної України, проте варто очікувати, що найбільшу кількість угод складатимуть угоди із купівлі активів європейських компаній великими українськими гравцями.
Логістично-кур’єрські послуги будуть розширювати географічні ринки присутності та йти за своїми клієнтами, які виїхали за межі країни, як, наприклад, «Нова пошта», яка відкрила у 2022 році відділення в Польщі і планує стати глобальним міжнародним перевізником.
Найближчим часом попит на компанії FMCG-сектору буде, але спостерігатиметься дуже велика різниця в оцінках. Великі українські компанії цього сектору самі придивляються до активів за кордоном, і цей тренд збережеться у 2023 році.
Одною зі знакових угод стала угода корпорації «Біосфера», що купила завод у Румунії і відомий австрійський бренд ALUFIX. Так, корпорація стала власницею портфеля торгових марок великого європейського виробника товарів для дому, заводу на території Румунії, а також торгових представництв у чотирьох країнах ЄС. Ця угода найкраще демонструє настрої українського бізнесу, який активно шукає нові можливості на ринку Європейського Союзу.
M&A – корисний інструмент для виходу на міжнародні ринки
У нас у роботі зараз кілька проєктів для FMCG-сектору з диверсифікації присутності, купівлі активів за кордоном та виходу на міжнародні ринки. І найпростіше це зробити за допомогою інструментів M&A. Оскільки це:
- Перспектива отримати готовий бізнес із клієнтами та персоналом.
- Сприятливі умови для швидкого зростання.
- Можливість залучати кошти під європейські угоди.
Сьогодні є певний тренд на запити щодо швидкого та «безболісного» виходу на європейський ринок. Наразі тільки в нашій компанії в роботі 4–5 таких проєктів.
Зрозуміло, що кількість угод та їхній розподіл по секторах здебільшого не викликають запитань. Єдине, що може здивувати, – відсутність у 2022 році проєктів щодо реструктуризації. Або банки навчилися із цим працювати, або все ще попереду.
Щодо 2023 року варто очікувати наступного:
- Лідером залишиться TMT-сектор (зокрема, IT).
- Запит на купівлю і пошук точок зростання за кордом буде й у наступні 2–3 роки.
- Наступні два роки будуть найскладнішими для інвестиційного та M&A-ринку. Після 2014-го и початку бойових дій знадобилось два роки для зростання обсягів та кількості угод.
- У банківському секторі у 2023 році очікуємо нові кейси по реструктуризації та докапіталізації банків.
- Будуть виклики для агросектору й логістики. Сектор має бути активнішим в угодах. Пам’ятаємо, що у 2024 році нас очікує відкриття ринку землі для юридичних осіб.
Загалом на ринок M&A і на попит щодо українських компаній крім війни впливає різниця в очікуваннях покупця і продавця в період війни. Наразі це основна причина, чому на ринку немає угод.
Джерело – Mind.ua
