Через війну росії проти України чи не найбільше постраждала аграрна галузь, яка повернулася на роки назад. Головною причиною такого камбеку стали проблеми в логістичній і траспортній галузях. Прямі збитки від пошкодження автомобільних доріг в Україні оцінюються не менш ніж у $25 млрд. Загальна потреба у відновлені інфраструктури «Укрзалізниці» оцінюється в $5–6 млрд. Сума прямих і непрямих витрат авіаційної галузі перевищує $10 млрд.
До війни через порти в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Бердянську та Маріуполю проходило орієнтовно 90% портового товарообороту України 2021 року (зокрема, 90% агроекспорту). Їх блокування росією призвело до логістичного колапсу та шаленого ажіотажу з експорту зернових сухопутним транспортом.
Вартість логістики зросла у 2,5 раза: перевезення зерна до портів сусідніх країн подекуди сягає 40% вартості вантажу, а використання вагонів-зерновозів «Укрзалізниці» збільшилося в 10 разів.
Натомість ціни на українську пшеницю знизилися, оскільки імпортери закладали в ціну ризики доставки вантажу. У квітні – липні аграрії продавали зернові нижче собівартості.
Які результати зернового коридору?
Деблокада портів Одещини не призвела до суттєвого зниження цін, але в перспективі це дасть змогу поступово нарощувати експортні потужності України. Після деблокади всіх портів, обсяг експорту агропродукції може зрости з поточних 1,5–2,5 млн тонн до 3–4 млн тонн на місяць (проти 10 млн тонн у середньому 2021 року).
Трохи виправило ситуацію відкриття зернових коридорів: на початок вересня кораблі вивезли з трьох українських портів 2,5 млн тонн урожаю, з яких зерна понад 2,2 млн тонн. За перші два місяці нового сезону Україна експортувала 4,3 млн тонн зернових на суму $1 млрд.
Проте, за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, зерновий коридор не є повноцінним морським експортом, тож у такому обмеженому варіанті Україна може сукупно експортувати 3–4 млн тонн на місяць.
Натомість навіть такий обсяг експорту забезпечить роботою фермерів, а пайовиків – стабільним доходом. Річний потенціал експорту зерновими коридорами – 36 млн тонн і $1 млрд на місяць.
Як зміняться наступні врожаї?
Ще одна причина занепаду аграріїв – неможливість використовувати великі площі с.-г. угідь під посівну через обстріли, окупацію та мінування. Сьогодні прогнози уряду щодо урожаю песимістичні: збір буде менший за середній обсяг урожаю за останні три роки, на рівні 65–67 млн тонн.
Зокрема, кукурудзи – 26,4 млн т (на 20% нижче за очікування ринку до початку війни), сої – 2,3 млн тонн (-30%), пшениці – 16–18 млн тонн (-45–50%), соняшнику – 9,2 млн тонн (-47%).
За оцінками KSE «Агроцентру», виторг від експорту розподілиться так: кукурудза – $5,8 млрд, соняшникова олія – $3,2 млрд, пшениця – $2,6 млрд, насіння ріпаку – $1,6 млрд, ячмінь – $600 млн, соєві боби та продукти перероблювання – $750 млн.
Отже, сукупний виторг аграріїв може становити приблизно $14,7 млрд. Після деокупації та розмінування частини територій, розширення посівних площ дасть змогу наростити обсяги врожаю до 80–90 млн т на рік у 2024/26 рр.
Попри все ми бачимо, що логістичний сектор починає відроджуватися. Автотранспортні компанії нарощують потужності у зв’язку з підвищенням попиту з боку бізнесу. Відкриваються нові пункти пропуску на кордонах, великі агрокомпанії нарощують автопарки зерновозів, будують нові елеватори тощо.
Що стосується гравців на ринку транспорту й логістики, то хоч доходи компаній впали зі зменшенням пропускної спроможності та руйнуванням інфраструктури, однак через зростання попиту, цін на логістичні послуги й оптимізацією операційної діяльності маржинальність таких компаній зросла.
Ми очікуємо, що цей тренд продовжиться до стабілізації безпекової ситуації в Україні, а в середньостроковій перспективі можлива поява нових гравців на ринку логістичних послуг і відповідне зниження вартості транспортування.
Джерело – miind.ua
