Поле діяльності: як логістичні
проблеми стримують відновлення агроекспорту І яким може бути врожай наступного року

Напередодні з українських портів вийшли вісім суден зі збіжжям і ще п'ять – очікують своєї черги на відправку. Загалом після відкриття «зернового коридору» Україна змогла відправити 165 суден до різних країн світу. Проте ситуація на агроринку під час війни все ще складна, адже війна стала справжнім іспитом на міцність як для українців, так і для всіх галузей. Як проблеми з логістикою впливають на аграрну галузь і які прогнози можна вже зробити щодо наступних врожаїв, поділився з Mind кофаундер фонду «Діти Героїв», керуючий партнер Capital Times, Сергій Гончаревич.

Через війну росії проти України чи не найбільше постраждала аграрна галузь, яка повернулася на роки назад. Головною причиною такого камбеку стали проблеми в логістичній і траспортній галузях. Прямі збитки від пошкодження автомобільних доріг в Україні оцінюються не менш ніж у $25 млрд. Загальна потреба у відновлені інфраструктури «Укрзалізниці» оцінюється в $5–6 млрд. Сума прямих і непрямих витрат авіаційної галузі перевищує $10 млрд.

До війни через порти в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Бердянську та Маріуполю проходило орієнтовно 90% портового товарообороту України 2021 року (зокрема, 90% агроекспорту). Їх блокування росією призвело до логістичного колапсу та шаленого ажіотажу з експорту зернових сухопутним транспортом.

Вартість логістики зросла у 2,5 раза: перевезення зерна до портів сусідніх країн подекуди сягає 40% вартості вантажу, а використання вагонів-зерновозів «Укрзалізниці» збільшилося в 10 разів.

Натомість ціни на українську пшеницю знизилися, оскільки імпортери закладали в ціну ризики доставки вантажу. У квітні – липні аграрії продавали зернові нижче собівартості.

Поле діяльності: як логістичні проблеми стримують відновлення аграріїв

Які результати зернового коридору?

Деблокада портів Одещини не призвела до суттєвого зниження цін, але в перспективі це  дасть змогу поступово нарощувати експортні потужності України. Після деблокади всіх портів, обсяг експорту агропродукції може зрости з поточних 1,5–2,5 млн тонн до 3–4 млн тонн на місяць (проти 10 млн тонн у середньому 2021 року).

Трохи виправило ситуацію відкриття зернових коридорів: на початок вересня кораблі вивезли з трьох українських портів 2,5 млн тонн урожаю, з яких зерна понад 2,2 млн тонн. За перші два місяці нового сезону Україна експортувала 4,3 млн тонн зернових на суму $1 млрд.

Проте, за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, зерновий коридор не є повноцінним морським експортом, тож у такому обмеженому варіанті Україна може сукупно експортувати 3–4 млн тонн на місяць.

Натомість навіть такий обсяг експорту забезпечить роботою фермерів, а пайовиків – стабільним доходом. Річний потенціал експорту зерновими коридорами – 36 млн тонн і $1 млрд на місяць.

Як зміняться наступні врожаї?

Ще одна причина занепаду аграріїв – неможливість використовувати великі площі с.-г. угідь під посівну через обстріли, окупацію та мінування. Сьогодні прогнози уряду щодо урожаю песимістичні: збір буде менший за середній обсяг урожаю за останні три роки, на рівні 65–67 млн тонн.

Зокрема, кукурудзи – 26,4 млн т (на 20% нижче за очікування ринку до початку війни), сої – 2,3 млн тонн (-30%), пшениці – 16–18 млн тонн (-45–50%), соняшнику – 9,2 млн тонн (-47%).

Поле діяльності: як логістичні проблеми стримують відновлення аграріїв

За оцінками KSE «Агроцентру», виторг від експорту розподілиться так: кукурудза – $5,8 млрд, соняшникова олія – $3,2 млрд, пшениця – $2,6 млрд, насіння ріпаку – $1,6 млрд, ячмінь – $600 млн, соєві боби та продукти перероблювання – $750 млн.

Отже, сукупний виторг аграріїв може становити приблизно $14,7 млрд. Після деокупації та розмінування частини територій, розширення посівних площ дасть змогу наростити обсяги врожаю до 80–90 млн т на рік у 2024/26 рр.

Попри все ми бачимо, що логістичний сектор починає відроджуватися. Автотранспортні компанії нарощують потужності у зв’язку з підвищенням попиту з боку бізнесу. Відкриваються нові пункти пропуску на кордонах, великі агрокомпанії нарощують автопарки зерновозів, будують нові елеватори тощо.

Що стосується гравців на ринку транспорту й логістики, то хоч доходи компаній впали зі зменшенням пропускної спроможності та руйнуванням інфраструктури, однак через зростання попиту, цін на логістичні послуги й оптимізацією операційної діяльності маржинальність таких компаній зросла.

Ми очікуємо, що цей тренд продовжиться до стабілізації безпекової ситуації в Україні, а в середньостроковій перспективі можлива поява нових гравців на ринку логістичних послуг і відповідне зниження вартості транспортування.

Джерело – miind.ua

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin