Ми вітаємо ініціативи НБУ щодо лібералізації валютного ринку для бізнесу. Цей крок – гарний сигнал для підприємців, банків та інвесторів з-за кордону. Та про все по черзі.
Чому НБУ пішов на цей крок саме зараз
Тут, мабуть, потрібно дякувати, що наважилися. Поточна ситуація на валютному ринку є контрольованою, але не стабільною, як було протягом 2023 року.
І зменшення валютних обмежень потенційно може нести ризики для валютного ринку. Однак регулятор вдався до точкових кроків, які не приведуть до масового спекулятивного попиту на валюту. Ба більше, така ініціатива відповідає домовленостям з МВФ щодо поступової лібералізації валютних обмежень.
Сам Нацбанк аргументує своє рішення досягненням певної макроекономічної стабільності. Дійсно, ми також бачимо стійкість національної економіки до воєнних і торгових ризиків. Передбачаємо зростання ВВП України у 2024 році на рівні 3% (погіршення нашого прогнозу у 3,3% від листопада 2023 року через енергетичні ризики, суттєве сповільнення інфляції та споживчого попиту, а також нижчі, ніж передбачалося раніше, обсяги фінансової допомоги від партнерів).
Об’єктивною причиною лібералізації можна вважати потребу бізнесу в розширенні експортного потенціалу, а також відкритість до залучення капіталу на зовнішньому ринку.
Який можливий ефект для українського бізнесу
Експортери отримали можливість укладати більш вигідні для себе логістичні контракти, а також сплачувати за послуги посередників чи дистриб’юторів без необхідності виводу капіталу за кордон. Ці обмеження ускладнювали експорт товарів до Європи, наприклад. І додатково створювали попит на валюту всередині країни.
Для виробничих холдингів стала доступна опція сплати за лізинг / оренду за кордоном. Це потенційно має дозволити закуповувати обладнання чи інші товари довгострокового користування з меншими фінансовими витратами. А враховуючи поліпшення механізму сплати відсотків за міжнародними кредитами, це відкриє більше банківських продуктів для українських позичальників.
Окремий важливий пункт – це можливість бізнесу виводити дивіденди з корпоративних прав чи акцій, які нараховані з 1 січня 2024 року, за кордон. По-перше, великі корпорації з іноземним капіталом зможуть відновити розподіл прибутку із цього року. По-друге, залучення іноземних інвестицій в українські компанії стає більш реалістичним і прозорим.
Наприклад, компанії Defense Tech, які потребують фінансування для розширення бізнесу та створення нових продуктів для оборонпрому, – дуже цікава ніша для іноземних інвесторів. Але через наявні валютні обмеження такі інвестори рідко погоджуються інвестувати саме в Україну. Механізм дивідендів потенційно сприятиме досягненню домовленостей між українськими компаніями й іноземними інвесторами.
Чого ще не вистачає
Лібералізація – це добре. Проте поки ініціативи НБУ дуже обмежені, жодного поліпшення для фізичних осіб, які залишаються осторонь глобального фінансового ринку. У той час як всередині країни гривня у 2024 році девальвувала на 7%, дохідність за ОВДП знизилася з 18% до 16% річних; на закордонних ринках фондові індекси штурмують нові максимуми.
Для бізнесу зберігаються обмеження на валютні перекази, зокрема на виплату зарплат релокованим співробітникам. Чинними залишаються заборони на капітальні інвестиції за кордон чи на купівлю там бізнесу (M&A). Такі обмеження стримують розвиток українського бізнесу, який уже готовий до активної експансії.
Далі буде…
За умов збереження поточних темпів відновлення економіки України та зменшенні безпекових ризиків НБУ повертатиметься до питання зняття валютних обмежень. Передбачити конкретні кроки зараз неможливо.
Важливим етапом на шляху поліпшення інвестиційної привабливості України та локального бізнесу мають стати перемовини між МВФ, міжнародними інвесторами та Україною щодо реструктуризації боргу за зовнішніми запозиченнями. Чітка домовленість дозволить зрозуміти реальну вартість зовнішнього ресурсу для українського бізнесу, а також справедливу ставку дисконтування з урахуванням усіх ризиків.
Джерело – mind.ua
