На що впливає облікова ставка в Україні?
Перше – це вартість залучення ресурсу самим НБУ – розміщення коштів комерційних і державних банків у депозитних сертифікатах. Зазначені кошти банки розміщують на овернайт і можуть заробляти до 15% річних у гривні. Вони просто накопичують залишки на всіх рахунках своїх клієнтів. Тобто умовно це максимальна ліквідність, адже дозволяє їм підтримувати певну дохідність і навіть заробляти, враховуючи те, що депозитні ставки менше.
Тож банки продовжують заробляти, коли залучають капітал від клієнтів – від фізичних та юридичних осіб – під ставки, які нижчі, ніж депозитні сертифікати НБУ.
Друге – облікова ставка мала б впливати на кредитний ресурс, який ті самі банки мають надавати бізнесу або фізичним особам. Проте, на жаль, в Україні склалося не так.
Уже давно кредитний ресурс у нас набагато дорожчий, ніж облікова ставка. Так, кореляція між динамікою облікової ставки й вартістю кредитів, на жаль, не завжди працює. Умовне зниження облікової ставки протягом минулого року з 25% до 15% не сильно вплинуло на зниження кредитного ресурсу. Проте це, імовірно, є структурною проблемою банківського сегмента.
Третє, на що облікова ставка має впливати та впливає – це вартість залучення фінансування Мінфіном, коли воно випускає ОВДП.
Четверте – політика контролю інфляції з боку НБУ. За рахунок облікової ставки регулятор намагається контролювати ціни на ринку і впливати на інфляцію. Чим вище облікова ставка, тим дорожче фінансування, тим менший попит на товари та послуги. Як наслідок, опосередковано знижуються ціни.
Чому НБУ знизив облікову ставку?
Якщо ставка знижується, кредитний ресурс дійсно працює. Це впливає на попит і, умовно кажучи, ціни мають підвищуватися.
В Україні річна інфляція станом на сьогодні рік до року нижче 5%. Це навіть нижче таргету НБУ. Тому, якщо ми коментуємо рішення регулятора, то останній завдяки тому, що інфляція нижча за його мету, дозволив собі знизити ставку.
Але, ймовірно, основною передумовою було бажання Мінфіну знизити вартість фінансового ресурсу. Тобто до рішення НБУ Мінфін розміщував ресурс: на рік – під 16,8% річних, на півтора року – під 17,4% на два роки – ближче до 18%. Завдяки тому, що НБУ знизив ставку на 0,5 в.п., швидше за все, ми побачимо розміщення вже на рівні 16,5%, 17% і 17,5%.
У такий спосіб Мінфіну вдається економити гроші – економія вартості запозичення. У цьому логіка є. Але, враховуючи те, що, швидше за все, ми зараз проходимо мінімуми по інфляції, у НБУ залишиться не так багато можливостей для зниження ставки надалі.
Єдине, якщо Мінфін буде відчувати проблему фінансування – втім, як і всі ми, а зовнішнє фінансування не надходитиме, то напевно Мінфін проситиме НБУ все ж таки зменшувати вартість гривневого ресурсу й надалі. За такого сценарію ми можемо ще побачити зниження облікової до 14–13,5%.
Джерело – mind.ua
