RU
Выбор языка
RU
UA
EN
UA
Вибір мови
RU
UA
EN
EN
Language selection
RU
UA
EN
ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД
Заказать звонок
 
Request a call
 
Замовити дзвінок
 
Задать вопрос
Ask a question
Задати питання
  • /
  • /
Затягнути паски: що допоможе збільшити економіку на 40% за 5 років

Про шанси України виконати плани Кабміну і чим допоможе «зелена» енергетика


Програма Кабінету Міністрів, яку на початку жовтня затвердила Верховна Рада, передбачає залучення в українську економіку інвестиційних коштів і, як наслідок, повинна призвести до зростання ВВП на 5% наступного року і на 7% на рік в подальшому.

Як пояснюють в уряді, такі плани можна здійснити за рахунок подолання рейдерства і монополії, зменшення зарегульованості ринків з боку держави і створення конкуренції, а також проведення великої приватизації, забезпечення цінової стабільності та здешевлення кредитів.

Наскільки реальними є такі плани і чи вірний розрахунок уряду, пояснив Mind керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман.

Уряд України обіцяє нам зростання економіки на 40% за п'ять років. У зв'язку з цим у будь-якої людини виникає справедливе запитання: за рахунок чого буде досягнуто таке зростання.

Для економіки України можливі теоретично лише три джерела:

  • фіскальне стимулювання;
  • монетарне симулювання;
  • системні реформи.


Чи можливе фіскальне стимулювання?

Фіскальне стимулювання буває двох типів – або радикальне зниження податків за прикладом рейганоміки 1980–2000 років, або стрімке зростання бюджетних витрат за рахунок розширення бюджетного дефіциту.

Про зниження податків зараз не йдеться. Навпаки, нам обіцяють посилення податкового клімату.

Проти розширення бюджетного дефіциту жорстко виступає Міжнародний валютний фонд. Сваритися з МВФ напередодні чергового піку виплати зовнішніх боргів і світової економічної кризи, що наближається, нам не на руку. Тому стрибка держвидатків також не буде. І низький дефіцит держбюджета (2,1% ВВП), відповідно до його проекту на 2020 рік, підтверджує ці очікування.

А значить, фіскального симулювання економіки України найближчими роками не очікуємо.



Чи будуть монетарні стимули?

На монетарні стимули також сподіватися не варто. НБУ з 2015 року проводить політику інфляційного таргетування шляхом жорсткого обмеження зростання гривневої грошової маси в Україні. Так, згідно з прогнозами Нацбанку, приріст монетарної бази у 2020–2021 роках складе 6–7%. При прогнозованій інфляції 5% і зростанні реального ВВП на 3% і більше це означатиме збереження ситуації гривневого «голоду». Тобто гривнева маса в економіці країни продовжить скорочуватися. Це не монетарне стимулювання, а охолодження. Для стабілізації валютного курсу гривні і зниження інфляції це добре. Але завданням прискорення економічного зростання НБУ мало допомагає.


Що буде з системними реформами?

Отже, Україні залишається тільки третє джерело зростання – системні реформи. І уряд підтверджує такі очікування, роблячи основний акцент на залучення $50 млрд прямих іноземних інвестицій. При цьому озвучена цифра у 20 разів більше, ніж зайшло в Україну підприємств з іноземними інвестиціями (ПІІ) у 2018 році, та еквівалентна всім ПІІ, що зайшли в країну з 2008 року включно.

У принципі завдання цілком реалістичне. Але для його виконання мало земельної реформи. І мало великої приватизації. Іноземним інвесторам потрібні гарантії захисту своїх інвестицій від рішень українських судів, від української виконавчої служби та українських силовиків. І ось для цього і знадобляться глибокі системні реформи.



У зв'язку з цим – про «зелену» енергетику

Усім зрозуміло, що українські громадяни і бізнес де-факто платять податок на «зелену» енергетику у вигляді ірраціонально завищених тарифів. Деякі гарячі голови пропонують навіть заднім числом знизити «зелені» тарифи. Інвестори в «зелену» енергетику України, усвідомлюючи несправедливість поточної ситуації, до цього навіть морально готові. Однак такий захід призведе до нової хвилі погіршення інвестиційного клімату.

Я пропоную ввести ринковий «спеціальний екологічний збір» з кожного виробленого «зеленою» енергетикою кіловата в розмірі, який знизить прибутковість цих проектів до більш адекватних величин (наприклад, навіть 8% річних у євро сьогодні виглядають дуже привабливо, особливо якщо врахувати кредитування з боку ЄБРР та інших міжнародних банків під подібні проекти).


Від кого залежить успіх?

У зв'язку з цим нам усім важливо розуміти позицію президента Володимира Зеленського – він лівий або правий, ліберал чи популіст?

Ліва популістська влада схильна до накачування державних витрат, що в підсумку дестабілізує економіку через високу інфляцію і девальвацію.

Праві ліберали зустрічаються дуже рідко через непопулярність ідеї чистого капіталізму. Тому такі люди рідко опиняються у владі.

Судячи з нових баталій навколо земельної реформи, влада опинилася під серйозним тиском з боку лівих і популістів. Земельна реформа, якщо і відбудеться, то економічний плюс від неї ми побачимо в кращому випадку лише у 2021 році. Хоча не варто виключати і варіант чергового заморожування земельної проблеми.

Ідея податкової амністії не зустрічає такого сильного «народного» опору, як відкриття ринку сільгоспземлі. Однак податкова амністія є каменем спотикання у відносинах з МВФ. Та й запропоновані варіанти швдше нагадують явку з повинною, ніж реальну амністію чесно нажитих капіталів (акцентую увагу на слові «чесно» – мова не йде про легалізацію злочинно нажитих капіталів, наприклад, у результаті корупції або торгівлі наркотиками. Питання тільки як відокремити чесні капітали від злочинних). Тому поки плюса для прискорення зростання економіки України від податкової амністії теж не чекаємо.

А ось якщо Україні вдасться провести успішну податкову амністію (хочете – назвіть її нульовим декларуванням), це увіллє в економіку від $10 млрд до $30 млрд внутрішніх капіталів і з урахуванням ефекту інвестиційного мультиплікатора дозволить прискорити економічне зростання України до необхідних 10% приросту реального ВВП на рік.

Судова реформа на сьогодні виглядає профанацією ідеї. А без кардинального поліпшення в судовій системі і виконавча служба не може очікувати ані інвестиційного буму, ані прискорення економічного зростання.

Взаємовідносини влади і бізнесу все більше виглядають як «я начальник – ти дурень». Дуже добре ці відносини характеризує відповідь влади на закиди бізнесу: «Раз ви скаржитеся, значить, ми все робимо правильно».

Поки все йде до того, що Кабмін виконає свою обіцянку збільшити ВВП на 40%. Навіть виконає його достроково. Але мова буде йти про зростання ВВП у гривні, а не в реальному вираженні. І питання – чи станете ви багатшими і щасливішими при такому зростанні? Навряд чи.
Про ситуацію у світовій економіці

Пройшов майже рік відтоді, як я попереджав про близький початок світової кризи. Провідні центральні банки і уряд Китаю купили нам відстрочку на один рік – і світ порівняно спокійно пережив 2019-й. Чи можуть нам ці «актори» купити нову відстрочку ще на один рік? Теоретично так.

Але ситуація у світовій економіці за цей рік суттєво погіршилася.

У США почалися президентські перегони – вибори президента США в листопаді 2020 року, і це вже істотно впливає на весь світ.

Наприкінці жовтня чекатимемо Brexit. Вельми неприємна для Європи подія.

США вигідно використовувати останню зброю у вигляді різкої девальвації долара – відсотків на 20–30%. Поки нікуди тікати не потрібно. Але мати на увазі таку можливість варто.

МВФ каже про уповільнення економіки в 90% країн світу. У МВФ може просто не вистачити грошей врятувати всіх під час майбутньої кризи.

Тому Україні необхідно вже зараз підписати з МВФ нову програму. Але ситуація з ПриватБанком не дає можливості це зробити. Що дуже тривожно у світлі висловлювання пана Коломойського – а чому б і не дефолт перед МВФ.
Також, за оцінками МВФ, якщо торговий конфлікт між США і Китаєм продовжиться, це завдасть шкоди світовій економіці в розмірі майже 1% ВВП, або $700 млрд. Це – як якщо б одна Швейцарія або п'ять Україн не працювали цілий рік, зовсім не працювали.

Знову ж, за даними МВФ, під загрозою дефолту корпоративний борг на $19 трлн, що дорівнює 40% економік найбільших восьми країн світу. Від себе додам, що головною загрозою є боржники з кредитним рейтингом на рівні ВВВ, нижньою межею інвестиційного рівня. Бомба масових дефолтів і банкрутств вже запущена і голосно цокає.

Попереду очікуємо нові монетарні стимули від ФРС США. А як тільки буде досягнута межа позитивного ефекту подібних заходів, чого раніше вже досягли Японія і Європа, почнеться перехід від монетарних стимулів до фіскальних. І ми побачимо скоріше не зниження податків, а масштабні державні програми, зокрема, з будівництва інфраструктури за бюджетні гроші. Саме напередодні цього і ростуть ціни на золото. До чого ведуть фіскальні стимули, добре описано в книзі Айн Ренд «Атлант розправив плечі».


Постскриптум


Накопичені на рахунках Казначейства України понад 60 млрд грн укупі з відсутністю джерел зростання і перерахованими вище питаннями підштовхують робити вибір не на користь гривневих активів як мінімум до середини січня 2020 року. Курс гривні до цього моменту може досягти 27–28 грн/$1. І лише в січні ми зможемо обговорити – чи буде цікаво знову заходити в гривневі спекуляції або варто залишитися в доларі.

Зима наближається. Щасти нам усім!





Джерело: Mind