Інсайти

Чому держава і бізнес щорічно недоотримують десятки мільярдів доларів

Українська економіка і українські компанії недооцінені мінімум у 10 разів і здатні залучати мільярди доларів прямих іноземних інвестицій, якщо в країні почне функціонувати фондовий ринок.


Роль і значення фондового ринку в економіці
Сьогодні, коли на світову та українську економіки звалюються все нові виклики, особливого значення набуває інвестиційна привабливість. І ключову роль у ній відіграють фондовий ринок і капіталізація українських компаній, що дає безліч ресурсів для зростання і розвитку країни.

У той час, коли світовий ринок M&A б'є рекорди з активності й обсягів, до нас не доходять навіть крихти. Не секрет, що іноземні інвестиції для України — це дефіцитний ресурс. За дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, в другому півріччі 2020 року національний інвестиційний індекс становив 2,4 бала з 5 можливих за шкалою Лайкерта. Це на 0,11 бала нижче, ніж було в попередньому періоді.
Крім законодавчих проблем, неоднозначності податкового і судового законодавства, можливого розриву відносин з МВФ, не останню роль у зниженні інвестиційного клімату відіграє і низький ступінь капіталізації фондового ринку України.

Що значить капіталізація в межах країни?

Розвинений фінансовий і фондовий ринки є основою для зростання економіки, і добробуту громадян. Фондовий ринок дає доступ до капіталу й ефективного його перерозподілу всередині країни, залученню прямих і портфельних іноземних інвестицій. Капіталізація = вартості бізнесів країни. Чим вона вища, тим простіший доступ до локальних інвестиційних інструментів, бізнес отримує можливість рости і розвиватися, а фізичні особи — інструмент накопичення капіталу і зростання добробуту. Більше сплачених податків — заможніший народ у межах окремо взятої країни. Бонусом йде підвищення фінансової грамотності громадян і ефективний розподіл їхнього капіталу: не під подушку, а у вітчизняні компанії, які їм добре відомі. Сьогодні ж «під подушкою» залишається до $10 млрд.

Що відбувається зараз?

Український фондовий ринок не функціонує, хоча у нього достатньо потенціалу. Кабінет Міністрів ще взимку анонсував підписання Меморандуму про створення фондового ринку, але процес триває досі. Прем'єр-міністр Шмигаль заявляв, що для розвитку ринку знадобиться три роки, щоб внести зміни в законодавство. Такий тривалий термін обумовлений цілою низкою причин, чому український фондовий ринок не працює:
  • Немає комплексного регулювання відносин, що виникають під час розміщення та обігу цінних паперів.
  • Немає правильної інфраструктури фондового ринку. І йдеться не тільки про біржі. Останні роки банківська система України пройшла період найсильнішої реструктуризації і одночасно зменшувалася кількість інструментів фондового ринку. Сьогодні банки сидять на ліквідності й інвестують тільки в держпапери. І тепер на цьому ґрунті Нацбанк починає фактично з нуля створювати інфраструктуру майбутнього фондового ринку.
  • Не проведено пенсійну реформу, яка має навчити пенсійні та інвестиційні фонди накопичувати фінансові ресурси. Як наслідок, у фондів виникла б природна потреба інвестувати.
Глобальна криза довіри до банківської системи і національної валюти, яка призводить до відтоку капіталу до ринків з незалежною інфраструктурою. Люди не хочуть інвестувати в свою країну, але водночас активно перераховують кошти за кордон. Наприклад, за минулий рік українці оформили 34 706 е-лімітів на перекази, переважно для купівлі цінних паперів світових компаній. Прості обчислення: 34 706 множимо на ліміт у $50 тис. Виходить, що з економіки пішло $1 735 млн. І це не рахуючи переказів з надання фінансової допомоги та іншого. А уявляєте, скільки на ці гроші можна було б зробити всередині країни.
Україна майже повністю ізольована від світового ринку капіталу.

Переходимо до цифр: скільки може одержувати бюджет України
Наводити приклади і цифри можна досить довго. Перейдімо до суті капіталізації фондового ринку та його значення для країни. На зарубіжних фондових ринках торгуються 12 національних компаній, із загальною капіталізацією $5,1 млрд. Це означає, що співвідношення капіталізації до ВВП-2020 в Україні становить 3,59%.

А якщо ми візьмемо цю усереднену цифру, наприклад, двох наших сусідів — Польщі та Росії — 40%, отримуємо, що капіталізація бізнесу в Україні могла становити 40% від ВВП 2021 року (за прогнозом, він буде $170 млрд). Врахуємо, що частка розміщуваних акцій близько 25% і дорівнює тій сумі, яка заходить на рахунок компаній, що розміщуються на біржі. Усереднено. Отримуємо розрахунок: $170 млрд * 40% * 25% — отримуємо інвестиційний потік у розмірі мінімум $17 млрд, а реально може зайти від 17 до 30 млрд доларів.
А тепер уявімо, що в економіку нашої країни влилося $30 млрд прямих інвестицій. Як би зміцніла наша економіка і яке було б у неї зростання? З упевненістю можна сказати, що такий інвестиційний ресурс здатний забезпечити зростання економіки країни і добробуту громадян більш ніж на 10% протягом кількох років поспіль.
Припустимо, наш попередні розрахунки надто оптимістичні. Але подивімося на всі країни, які розташовані поруч з Україною. У таблиці нижче видно, який відсоток від ВВП країни становить фондовий ринок.


У середньому фондовий ринок по цих країнах становить 21,68% від ВВП на підставі даних останніх трьох років щодо Румунії, Польщі, Болгарії та Угорщини. Екстраполюємо це на Україну і отримуємо:
  • ВВП України 2020 року — $142 млрд, можлива капіталізація — $30,8 млрд.
  • ВВП України 2021 — $170 млрд, можлива капіталізація — $36,8 млрд.

Висновок:
З огляду на поточні показники, ми бачимо, що українська економіка загалом і українські компанії зокрема недооцінені мінімум у 10 разів. Ринкова капіталізація для України — це реальний спосіб залучити десятки мільярдів доларів у національну економіку. Створення насиченого фондового ринку та інтегрування його в міжнародний фінансовий простір стане провайдером прямих іноземних інвестицій у країну і точкою зростання і розвитку для багатьох бізнесів.

Мета цього розрахунку — звернути увагу бізнесу та держави на інструменти фондового ринку та створення капіталізації, що дорівнює вартості бізнесу. Джерело зростання — просто у нас під ногами, потрібно лише ним скористатися. А для цього держава й емітенти повинні рухатися в одному напрямку: долати кризу довіри, розробляти і впроваджувати інструментарій фондового ринку, створювати інфраструктуру й усувати прогалини в законодавстві.

Спеціально для НВ Бізнес
Статті